Поліграф в антикорупційній практиці не є «детектором корупціонера» і не підміняє слідство, суд чи експертизу. Це психофізіологічне опитування, у якому фахівець аналізує реакції людини на заздалегідь сформульовані стимули. Його доречно розглядати як один з інструментів перевірки інформації — лише в межах повноважень органу та встановленої процедури.

Чому поліграф з’являється в антикорупційній тематиці

Корупційні ризики часто пов’язані з конфліктом інтересів, доступом до службової інформації, контактами з учасниками закупівель або прихованими домовленостями. У таких ситуаціях органу важливо відокремити перевірювані факти від припущень. Поліграфолог не встановлює юридичну вину: він готує висновок щодо реакцій на конкретні запитання, а рішення приймають уповноважені посадові особи у визначеному законом порядку.

У лютому 2026 року НАБУ затвердило окрему інструкцію з організації та проведення психофізіологічних досліджень із застосуванням поліграфа. Сам факт існування внутрішньої процедури не означає, що перевірка є універсальною або автоматичною: її мета, підстави, коло запитань і подальше використання матеріалів мають бути обґрунтованими.

Що саме може перевірятися

Зміст перевірки залежить від завдання. Запитання мають стосуватися конкретних обставин, а не загальної оцінки особистості. Наприклад, можуть з’ясовуватися:

  • чи повідомляла людина відомості про службове рішення стороннім особам;
  • чи мала вона неформальні домовленості щодо певної дії;
  • чи отримувала або обіцяла неправомірну вигоду;
  • чи приховувала обставини, важливі для службової перевірки.

Формулювання запитань — ключова частина роботи. Про те, як відрізняються коректні та некоректні формулювання, читайте у матеріалі «Приклади питань на поліграфі».

Роль НАБУ і САП: не змішувати повноваження

НАБУ здійснює досудове розслідування визначених корупційних кримінальних правопорушень, а Спеціалізована антикорупційна прокуратура забезпечує процесуальне керівництво та підтримує публічне обвинувачення у справах своєї підслідності. Поліграф не замінює процесуальних дій, доказів, допитів чи експертиз. Якщо дослідження проводиться, його значення та спосіб використання залежать від конкретного провадження і процесуальних рішень, а не від самого приладу.

Добровільність і межі методу

Перед дослідженням людина має розуміти мету процедури, теми запитань і порядок роботи з результатами. Наявність хвилювання, втоми, стану здоров’я чи незрозумілих формулювань впливає на можливість якісного дослідження. Тому підготовча бесіда та перевірка придатності до процедури — не формальність. Окремо пояснюємо, кому варто відкласти проходження поліграфа.

Висновок поліграфолога є професійною оцінкою результатів дослідження, а не вироком. Його не слід тлумачити як абсолютне підтвердження вини, брехні або невинуватості. Для антикорупційної практики це означає потребу зіставляти результати з документами, поясненнями, цифровими слідами та іншими законними джерелами інформації.

Як підготувати коректне завдання для перевірки

  1. Описати факти, які потрібно з’ясувати, без оціночних ярликів.
  2. Відокремити службову перевірку від кримінального провадження та визначити правову мету.
  3. Погодити вузькі, зрозумілі запитання, прив’язані до періоду й події.
  4. Забезпечити добровільну інформовану участь та конфіденційність у межах закону.
  5. Після процедури оцінювати результати разом з іншими матеріалами, а не ізольовано.

Практичні поради перед дослідженням зібрані у статті «Що не можна робити перед поліграфом». Для приватної або корпоративної консультації у Полтаві можна уточнити формат завдання телефоном 097 760 30 87.

Поширені запитання

Чи доводить поліграф вину у корупції?

Ні. Він не замінює доказування та процесуальні рішення. Результати можуть аналізуватися лише в сукупності з іншими даними.

Чи однакова процедура для НАБУ і САП?

Ні. Органи мають різні повноваження, а конкретний порядок залежить від правової підстави та внутрішніх процедур.

Чи можна ставити запитання про будь-яке приватне життя?

Ні. Запитання повинні бути пов’язані з метою перевірки, законними підставами та конкретними обставинами.

Чи можна пройти таку перевірку, якщо людина хвилюється?

Хвилювання саме по собі не є відповіддю на запитання. Фахівець оцінює придатність до процедури під час попередньої бесіди.